Комунальний заклад "Чернещинський ліцей" Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області

uk
 

Забули пароль? Реєстрація


Головна » Дистанційне навчання » Кібербезпека

Кібербезпека

 

Нормативне забезпечення

 

  • Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про Стратегію кібербезпеки України ” від 26 серпня 2021 року № 447/2021 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447/2021#n12
  • Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року "Про План реалізації Стратегії кібербезпеки України” https://www.president.gov.ua/documents/372022-41289 

 

Про безпеку дітей в Інтернеті можна дізнатися на сайті:

 

​

Рекомендації для вчителів

1.     Переконайтеся, що всі пристрої надійно захищені (паролями) і заблоковані тоді, коли ви ними не користуєтесь. Якщо вам потрібно вийти з класу, заблокуйте всі пристрої, які використовували, або завершіть сеанс роботи чи вийдіть з облікового запису. Встановіть на всіх пристроях ліцензійну антивірусну програму та стежте за тим, щоби вона регулярно оновлювалася.
2.     Встановіть правила в школі, де й коли можна користуватися мобільними пристроями. А також правила, що учнів можна фотографувати лише після отримання згоди батьків / опікунів / самих учнів на це. Ці правила мають бути закріплені в шкільній політиці щодо онлайн-безпеки. Така політика має встановлювати ще й порядок реагування на інциденти, пов’язані з безпекою дітей, зокрема, у цифровому середовищі. Так, у школі може бути призначений спеціальний координатор для обліку та реєстрації порушень та інцидентів, пов’язаних з онлайн-безпекою, задля формування цілісного уявлення про наявні в школі проблеми та тенденції, що вимагають уваги.
3.     Забезпечте фільтрацію й моніторинг даних, які передаються через шкільну мережу, встановивши необхідні програми. Допомогти їх встановити можуть інтернет-провайдери. Учні не повинні отримувати доступу до шкідливого або неприйнятного контенту через шкільну мережу. Такі системи фільтрації та контролю контенту допомагають звести до мінімуму передавання неприйнятного (наприклад, насильницького чи порнографічного) контенту в шкільній мережі. А системи фільтрації даних допомагають відстежувати, хто, що, коли й на якому пристрої завантажує. Такий механізм є одним зі способів запобігання кібербулінгу.
4.     Пам’ятайте, що ваші дії та слова в інтернеті можуть вплинути на вашу онлайн-репутацію, а також на репутацію навчального закладу. Ви як користувач/-ка інтернету залишаєте свій цифровий слід – адже різні сайти, соціальні мережі, платформи, відповідно до своїх політик, збирають дані про вашу онлайн-активність. Перевіряйте інформацію, яку поширюєте в соціальних мережах. Перед тим як опублікувати інформацію, подумайте, хто може її побачити. Розповідайте дітям про важливість онлайн-репутації та як правильно її формувати.
5.     Слідкуйте за своєю професійною комунікацією. Для будь-яких контактів між працівниками школи, учнями, батьками чи іншими зацікавленими сторонами завжди використовуйте шкільну електронну пошту замість особистої. У деяких випадках кодекс ділової етики, якщо він погоджений у школі, може передбачати заборону на контакти з учнями на платформах, які не мають стосунку до школи. Наприклад, у месенджерах чи соцмережах. Також рекомендується встановити в школі чіткі правила – як для працівників, так і для учнів – щодо проведення відеоконференцій чи занять у віддаленому режимі. Наприклад, правила, який вигляд має мати місце для проведення уроків, наявність фото профіля тощо.
6.     Сприяйте формуванню цифрових навичок та цифрової грамотності дітей. Говоріть із ними про це на уроках. Намагайтеся включити до навчальних планів аспекти цифрової грамотності. Проводьте заходи в школі про онлайн-безпеку дітей. Водночас, показуйте високий рівень власної цифрової компетентності. І не забувайте проводити регулярну перевірку всіх заходів у школі на дотримання онлайн-безпеки дітей та її можливого удосконалення.
7.     Навчайтеся нового та постійно покращуйте навички цифрової грамотності. Будьте в курсі того, які ризики на дітей можуть чекати в інтернеті, як діти проводять свій час у мережах. Це допоможе вам краще зрозуміти дітей та встановити з ними довірливі взаємини швидше й легше.
Пам’ятайте, що інтернет – одночасно й ризик, і можливість для дітей. Тому освітянам варто робити все можливе, щоби зробити цифрове освітнє середовище максимально безпечним для дітей.

Кібербулінг, «групи смерті», дитяча порнографія»

Альона Кривуляк, представник ГО «Ла Страда — Україна»

Ми доволі часто приймаємо звернення від дітей, за минулий рік ми на Гарячу лінію отримали таких звернень близько 30 тисяч, з них біля 10 тисяч — це звернення, які стосуються життя дитини в інтернеті, зокрема в соціальних мережах. Великою проблемою є кібербулінг — цькування дитини за допомогою цифрових технологій. Це велика проблема, адже дитина, яка потерпає від такого цькування, не розуміє як з цим боротися, до кого звертатися, в кого просити допомоги.

Іншою поширеною, особливо серед підлітків, проблемою є проблема сексу: інтимна переписка в соцмережах та пересилання фотографій еротичного характеру. Діти так само беззбройні перед негативними наслідками цього явища. Наша організація проводить тренінги по школах, аби попередити ці наслідки. Часто ми чуємо історії школярів, про те, що вони стали жертвами секстингу, коли перше кохання закінчується і починається шантаж? Проблема в тому, що діти не розуміють, яку інформацію про себе можна поширювати, а яку — ні.

Можу навести приклад з особистого досвіду: нещодавно я подорожувала залізницею, поруч були дівчинка років девяти та її мама. Мама дівчинки дивилась в телефон і навіть не звертала уваги на нашу з дівчинкою розмову, а я спробувала її розпитати про те, де вона живе, до якої школи ходить, ким працюють батьки. І дівчинка виклала мені, чужій людині, абсолютно всю інформацію. Невідомо, як чужа людина зможе використати цю інформацію. Але все це чула мама, яка жодним чином не відреагувала. А в інтернеті цю інформацію отримати ще легше. На наших тренінгах ми робимо на цьому наголос, а особливо застерігаємо щодо використання російських соціальних мереж. Ми запитуємо також і про те, скільки часу діти проводять в інтернеті, в соціальних мережах. Відповіді різні, це може бути 3-5 годин на добу, дехто говорить, що і на уроках сидить в соцмережах.

В основному, діти використовують соціальну мережу «ВКонтакте», після заблокування — менше, багато хто використовує тепер більше Instagram, але це повна нісенітниця — говорити, що діти не користуються заблокованим «ВК». Ми чомусь впевнені, що блок може завадити дітям користуватися цією соцмережею. Насправді, ні. 95% дітей, яких ми опитали, кажуть, що принаймні раз в день, але вони повинні зайти на свою сторінку «ВК». І коли ми запитуємо, чи знають діти, що був такий Указ Президента України, яким заблоковано використання соцмережі «ВКонтакте» на території України, вони дивуються: «Ви що, не знаєте, що існує VPN, який дозволяє обійти блок?» Коротше кажучи, заборонений плід вабить завжди, діти, як і дорослі, шукатимуть, як його отримати. Тому я бачу нашим завданням як дорослих розповідати як безпечно користуватися інтернетом, які існують небезпеки, як їх попереджати.

Всі ви чули історії про так звану гру «Сині кити«, яка може мати й інші назви, а метою груп, які в цю «гру» грають є доведення до самогубства. Дехто говорив, що проблеми немає, що це якісь політичні моменти, але я хочу сказати, що проблема все-таки була і досі не зникла. Буквально вчора один педагог з Сумської області повідомив про появу цієї «гри» у Viber. Ніхто не знає, які будуть наслідки. Проте, ми як організація одразу реагуємо, свого часу ми випустили методичні рекомендації, в основному для педагогів, по протидії цим «іграм» і групам, бо іноді дитина швидше іде на контакт з цих тем з педагогом, а не з батьками. У рекомендаціях містяться практичні поради по взаємодії з дітьми, іншими педагогами та батьками. Ми розповсюдили ці матеріали по регіонах України.

Додам декілька слів про сайт «Електронна гаряча лінія з протидії дитячій порнографії в Інтернеті» — це розробка ГО «Ла Страда — Україна», за допомогою якої ми намагаємось боротися з дитячою порнографією. Шукаючи якусь інформацію в інтернеті ми можемо стикнутися з «дорослою» порнографією, інколи не дуже й звертаємо на це увагу. Але у випадку дитячої порнографії — ні, з цим треба боротися. У цій роботі нам допомагають працівники Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції, які відслідковують контент інтернет-сайтів та блокують контент з дитячою порнографією. Цей сайт — унікальний інструмент, адже Кіберполіція опікується іноді якимись ще іншими справами, а хотілося б щоб потенціал такої Електронної лінії у їхній роботі використовувався.

Фото: кадр із фільму «Cyberbully»

Матеріал взято із сайту компанії WoMo (womo.ua)